Chowanec

В горах на Лемковині серед зелених лісів росло величезне дерево. Серед голузи было пташине гніздо, а в ним гідні яєц. Не было бы в тім нич дивного, але єдного теплого дня найвекше яйце зачало ся крутити, якбы не могло ся дочекати народин. Так нетерпляче выскочыло з гнізда, впало на землю і покатуляло ся з горы... аж затримало ся в высокій траві при меджи. На щестя ся не розбило, лем кусьцок трісло... і хвильку потім штосы витріщило очи серед трави. З яйця народил ся маціцький пташок, виліз і зачал познавати сьвіт, призерал ся небу, слухал вітру в жытi і нюхав квіточкы. Аж зашол на край лемківского села, підишол до першой з края хыжы, перед котром сідил старий Лемко. Был то то дідо Фецко, барз добрий чловек, котрий як взріл пташка, взял го дохыж, жебы го накормити. Не было то звичайне зьвірятко, лем Хованец. Давно тому на Лемковині вірили, же кєд стрітиш на дорозі пташка, котрий є доцяп мокрий, можна го взяти під пазуху, забрати домів і высушыти при пецу. Вдячний Хованец красьні дякує і зробит вшытко, чого лем собі забагнеш. Наш пташок опровадит вас по Лемколянді, разом з ним будете ся вчыти і бавити!